Батіг Михайло. Про синє море й січових стрільців. - К.: Видавництво Сергія Пантюка, 2011. -128 с.
До нової книги відомого українського поета Михайла Батога увійшли кращі вірші з його попередніх поетичних збірок, а також - написані нещодавно. Таке поєднання перевіреного часом і нового дає читачеві цілісне уявлення про одного з найцікавіших сучасних поетів-верлібристів у процесі постійного якісного розвитку. Верлібр Михайла Батога - живий, органічний, насичении нетривіальними тропами. В його рядках все справжні і щире - думки, емоції, почуття. Саме це найбільше й приваблює читача, який шукає в непрозових рядках саме Поезії, а не модної сьогодні її імітації.
«...І враз - мов розряд грозової дуги! Ні строф, ні рим. Ні ком, ні крапок. А - поезія. Чиста - як весняний вільний струмок. Мало ж тих слів. Але в кожному - душа людська. Душа України. І все таке рідне, близьке, зрозуміле. І все таке дотичне, відчутне на серці... Хочеться цитувати і цитувати. Але навіщо? Адже доведеться просто перечитати ... І треба перечитати! Пережити. Переболіти...»
Петро ПЕРЕБИЙНІС
«... Поезія Михайла Батога має магічну силу стихії, яка зашарпує у калейдоскоп свято-гріховного буття і шикує... Шикує під міру прощення чи кари».
Василь ЛЕСІВ
«Кожна із тем у М. Батога обрамлена власним інтонуванням - ностальгійним, драматичним, а то й трагедійним. Якоюсь щемливістю, ніжністю, інтимністю сповнені жіночі образи... Вірніше, образ Жінки - матері, дружини, нареченої».
Євген БАРАН
«Поетичний світ Михайла Батога є нетрадиційним і нетиповим навіть для сьогоднішнього начебто безцензурного часу. Авангардову, переважно верліброву форму він дивовижним чином уміє переплести зі, здавалося б, абсолютно «вічними» темами, і робить це так потужно, що деякі образи майже фізично б'ють по нервах...»
