Благаю Вас, хто може зрозуміть Дівочу суть і мрії неосяжні. Як від легкого дотику тремтить Душа моя і серденько відважне. Для себе вибрала нелегкий шлях Увінчаний колючками тернини, Свідомо вірю, не вагаючись в думках: Здобудем Незалежну Україну. Що зацвітуть сади, заколоситься жито Зерном відбірним, золотом хлібів. В своїм краю ми будем вільно жити На землях наших прадідів-дідів. І правда браття, не забуду я ніколи: Батьківські сльози і нелюдський крик. Як у людей невинних біля школи Стріляв спокійно нелюд-більшовик. Тому ми стали всі відважні й юні Гарячі голови і мужнії серця За руки взявшись скажем: Ні комуні!!! Це гасло гідне воїна-борця. Серед зневірених піде недобра слава За цей мій вибір: не терпіти зло, Бо так розпорядилася держава Другого вибору у мене не було. Для цеї справи я віддала юнь дівочу І свій обов'язок, як матері й жони. Я все віддам: тільки одного хочу: Щоб вільні були наші дочки і сини.
