Нещодавно тлумачанка Ольга Боніковська презентувала у центральній районній бібліотеці свою дебютну збірку "Дзеркало душі". З цієї чудової нагоди ми вирішили поспілкуватися з поетесою.
- Ольго, коли ти почала писати вірші? Що надихнуло тебе до творчості?
- Натхнення до написання віршів появилося в мене у 20 років під час навчання в університеті. До цього часу мені навіть елементарний твір з шкільної програми, не говорячи уже про вірш, було важко написати. Більшість моїх віршів написані саме на парах, а особливо на останніх. Був у нас такий предмет як менеджмент та маркетинг, лекції з якого тривали до 20:00 год., от я й писала, щоб трішки розвеселити себе від одноманітних розповідей викладача. Йому я дуже вдячна за створену атмосферу на парах, яка спонукала до творчості. Натхнення черпала в першу
... Читати далі »
Я злість, я ненависть, я злоба, Мене боїться кожен й всі. Я та, яка руйнує вроду, Стирає щастя із землі. Розквітла квіточка в садочку, і страху труситься вона, Бо їй залишилось не довго, Її зірве чиясь рука. Орел ширяє десь у небі, Його поглинуло життя Та натягнулася тятива, У ціль потрапила стріла. Я радість, світло, я надія, Мене бажає кожен й всі. Я та, що втілює всі мрії І сіє щастя на землі. Зелене листя і трава, Все вкрила вранішня роса, Лунає пісня солов’я, Всім посміхається життя. Два голуби сидять на гілці, Дзижчить над Квіткою бджола Вона всміхнулася зненацька І їх цей випадок з’єднав. Рука керує всім на світі, Життя дарує і вбива і кожен прагне зрозуміти, Кому ж належить ця рука.
Друг
Мій друг, з далекого дитинства, Де ти тепер, в яких краях? Чи вернешся колись, Чи заблукаєш
... Читати далі »