Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Головна » 2011 » Квітень » 13 » Жуків
|
Марія Ткачук
Село, обсаджене лісами,
Тут річка чиста пролягла…
Краса, в піснях неописана,
В казках не сказана вона.
У центрі – церква величава,
Й дзвіниця з блиском куполів,
Що три століття тут стояла
З усім селянством на чолі.
Село, оборане полями,
Засіяне житами з всіх боків…
З якими б не стрічались ворогами
На перепутті всіх важких років,
Ми гордо йшли у сильний бій кривавий,
Бо знали: треба землю рятувать,
Даровану у спадок нам дідами.
Ми в бій ставали, як смілива рать.
Хвилюють серце тут сільські дівчата,
Яким у спадок далася краса
Від матері, а син від тата
Козацьке ремесло перебира…
Чарує око мальва біля хати,
Що цвітом кольоровим зацвіла,
Чарівні чорнобривці, ромашки й маки…
Це все моя бабуся берегла.
Калина, що росте біля криниці,
А на куті стріча гостей верба
Сіллю і хлібом з ярої пшениці
На рушнику, де диво-вишиття,
Злітають з вишиванок чудо-птиці
Добра, любові, злагоди й тепла
|
|
Переглядів: 517 |
Додав: malaxaj
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
