Оксана Цибик (учасник літературного конкурсу "Немеркнуче сяйво")
У печалі
Я без тебе всі дні Знов чомусь у печалі. Чом не з’явишся ти? Де ж ти милий, коханий? Я гукаю тебе! Де ж ти хоч відізвися Чи ще любиш мене Скажи тай посміхнися. Буде все в перший раз Ти обнімеш і скажеш Буде все без образ, Бо мене ти кохаєш. Знову прийдеш у сни Й посміхнешся так ніжно Ти для мене усе Ти любов ненатішна…
*****
Тебе я жду, любов моя. Проходять дні в розлуці Ти забаривсь досі нема Я б’юсь з думками мучусь. Роки пливуть та все дарма Щоб я тебе зустріла Загляне в очі самота Й не скажеш ти слова: «Моя кохана, мила». Я все одна, а ти не йдеш В моє життя , коханий, Чому ж любов не принесеш, Мій ніжний, мій бажаний. Тебе б я слухала щодня Розмови ті чудові Коли ти поруч в душі весна І в серці ти, любове…
*****
Ніжний сад шепоче нам Найтепліші слова серця Шепоче він твоїм устам На мене ти не сердься Бо я тебе щиро люблю Завжди любити буду Любов твою собі візьму І пам’ятати буду. Про те, що ми колись В щасливий день зустрілись Про те, що так пишавсь Ми навік полюбились…
*****
Ти тільки мій, а я твоя Так долею судилось Теплом своїм мене зігрій Щоб раз й повік рішилось. На мене зла ти не тримай Коли не так щось вийде Про мене завжди пам’ятай Любов мою, що лиш тобі цвістиме…
******
Коханий, до тебе я лину І образ твій бачу у снах. Троянду червону єдину На крилах любові несу у очах. Ту квітку і ніжне кохання Дарую тобі від душі Ти зоряне моє бажання Коханий, у серці моїм ти завжди…
