Леся Андріїв

Маленьке собачатко не розуміло,
Куди поділися господарі його.
Від звуку кожного його маленьке серце мліло:
Це йдуть вони до домоньку свого.
Та час минав, і вулиці безлюдні
Стрічали песика німою тишею,
В цвіту дерева плакали зворушливо,
Бо за плодами їхніми ніхто не прийде вже.
Сумна криниця не співа пісень,
Як завжди, біля нового відра.
І тільки півень гордовито вийшов,
Щоб сповістити ранок для добра.
Та те добро украв зловісний атом:
Не було бомб, снарядів, куль, але...
Село, мов вимерло, його, мов знищили,
Вже двадцять літ ніхто там не живе.

Марія Ткачук

Розсипались троянди по могилі;
Маленька дівчинка стояла і ридала…
І повні сліз ті очі сині-сині
Тихесенько до когось промовляли:
Чому пішла, чому мене лишила,
Чого з собою не забрала в вічність?
Я ж так зостатися тоді тебе просила,
Я мріяла, що подаруєш ніжність…
Легенький вітер розвівав її волосся,
І щось берізці шепотів на вушко:
Те, що хотіла, так і не збулося,
Без мами цій дитині дуже важко.
Щодень усе троянди красувались
На горбику маленькому в куточку…
- Прийди! Благаю, чуєш, рідна мамо!?
Та привітай з весіллям свою дочку.
В чужій родині зайвою зростала,
Ніхто і не жалів мене ніколи.
Верба тільки казки мені казала,
А коси заплела мені тополя.
Я виростала… Рани загоїлись…
Душевні рани, що тебе немає!
Сьогодні я матусю вже дружина,
Та все одно тебе не вистачає…

Оксана Цибик
(учасник літературного конкурсу "Немеркнуче сяйво")

У печалі

Я без тебе всі дні
Знов чомусь у печалі.
Чом не з’явишся ти?
Де ж ти милий, коханий?
Я гукаю тебе!
Де ж ти хоч відізвися
Чи ще любиш мене
Скажи тай посміхнися.
Буде все в перший раз
Ти обнімеш і скажеш
Буде все без образ,
Бо мене ти кохаєш.
Знову прийдеш у сни
Й посміхнешся так ніжно
Ти для мене усе
Ти любов ненатішна…

*****

Тебе я жду, любов моя.
Проходять дні в розлуці
Ти забаривсь досі нема
Я б’юсь з думками мучусь.
Роки пливуть та все дарма
Щоб я тебе зустріла
Загляне в очі самота
Й не скажеш ти слова:
«Моя кохана, мила».
Я все одна, а ти не йдеш
В моє життя , коханий,
Чому ж любов не принесеш,
Мій ніжний, мій бажаний.
Тебе б я слухала щодня
Розмови ті чудові
Коли ти поруч в душі весна
І в серці ти, любове…   

*****

Ніжн ... Читати далі »

Наталія Кулинюк
(учасник літературного конкурсу "Немеркнуче сяйво")

Коли ти будеш далеко
Згадаю тоді я тебе.
Ти знаєш як не легко
Кохати й чекати тебе.
Не знаєш, що серце мліє
Й надія уже не живе
І подумки я жалію,
Що так я кохаю тебе.
Я знаю, що не доля
Бути разом з тобою мені
Та серце коле від болю
З очей течуть сльози сумні
Ти там далеко – далеко
В душі коле, камінь лежить,
А на серці так нелегко
Бо без тебе не можу я жить.

Все більше згадую про тебе

Все більше згадую про тебе
Приймаю світ таким як є
І знову ніжне синє небо
Мені згадає, що ти є.
І знов пахучі білі квіти
Мені шепочуть: « Не журись,
Не плач, бо ще на білім світі,
Мабуть, зустрінетесь колись».
Нехай той вітер повіває
Мені говорячи що ти
Мене кохаєш, знов кохаєш,
Але не знаєш де знайти.
Мої зелено – карі очі
Завжди в задумі і сльозах
І знову в мріях серед ночі
Цілуєш ти мої уста.< ... Читати далі »